Codein напиток Lean (лин) Лаишево

Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!

Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.

Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.

Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.

Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.

- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?

Тип поковиркався та відповів:

- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?

А я йому:

- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.

Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.

Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.

- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!

А я засварив його:

- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?

Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"

Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.

Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.

- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?

І я відповідаю:

- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.

Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.

Ой, хэй, мои амбициозные рэп-друзья!

Сегодня хочу вам рассказать историю об одном из моих самых эпичных приключений. Включайте бит и приготовьтесь к путешествию в мир наркотических фантазий и безумного танца.

Все началось с того, что я решил купить закладки, чтобы разнообразить свою повседневность. Пришлось немного погоняться и поковыряться в поискухах, но мой подсознательный голос шепнул мне, что это стоит каждого моего усилия.

И вот однажды, когда солнце уже садилось, я наконец-то достиг своей цели и приобрел парочку марцовок - самодельных наркотиков, приготовленных патлатыми хиппи с мастерством. Радости не было предела!

Я пригласил своих друзей на свою скромную квартиру, чтобы отпраздновать наше благополучное завоевание. Как же я был рад, что такая гнусная поискуха у меня в кармане!

Мы собрались вместе в моей комнате, достали марцовки и приступили к испытанию. Я уже предвкушал волнение, которое ожидало нас, и уверенность, что это будет грандиозная вечеринка, чего ещё нам хотеть?

Штрих - это то, что меня всегда раздражал. Этот нахал постоянно пытался выдать себя за знатока и наставника, хотя на самом деле он был просто балаболкой. Я решил не обращать на него внимания и наслаждаться моментом, как можно больше.

Марцовка, наконец, оказалась в моей руке. Я раздавил ее и втянул в себя эту смесь мечты и реальности. Боже, какое блаженство проникло в каждую мою клеточку! Я почувствовал, что готов разорваться от энергии и счастья.

Нашу встречу величественно сопровождали звуки низких битов и громкий смех. Мы решили выйти на крышу и продолжить наше празднование под открытым небом. Кто-то из нас включил свой телефон и начал теребить музыкальные пластинки, создавая безумные ритмы.

Я чувствовал себя богом танцпола и решительно любил свободно танцевать. Музыка билась в груди, и я просто не мог сидеть на месте. Я взял мою подругу за руку и пригласил ее в центр нашего воображаемого танцпола.

И вот мы стояли на крыше, где парковался соседский автомобиль. Но нам было все равно, мы жили настоящим моментом и ничего другого не могли пожелать. Мы загорали в свете полной луны и наслаждались каждым движением наших тел.

Нас поглощала музыка, и нам казалось, что она была создана именно для нас. Мы станцевали тверк на машине соседа, и нам показалось, что весь город смотрит на нас. Нас все прекрасно понимали, потому что танец - это универсальный язык, способный сближать людей.

Мы продолжали танцевать до рассвета, пока наши ноги не отказались слушаться нас. Наше тело было уставшим, но душа восторженно кричала "Еще!"

Было славно осознавать, что я смог достичь такого состояния, опутанного косой и закладками, и при этом сохранить себе истинную сущность, свободу и любовь к музыке.

Так что, мои друзья, не бойтесь исследовать неизведанные границы, не бойтесь танцевать на крыше соседской машины и отдаваться наслаждению каждым движением вашего тела.

В этот момент вы сможете почувствовать всю магию, которую приносит мировая музыка и наши собственные внутренние танцы - это самое крутое, что может случиться в нашей жизни.